Issues of self-actualization (self-actualization) of the individual have traditionally been associated with humanistic psychology, in which the term is central. Let us pay attention to the idea of self-realization in the national psychological science. The analysis allows opening the deep and meaningful philosophical and psychological foundations of this phenomenon. The only thing to keep in mind here is the infrequent use of the term"self-realization ."At the heart of a person's desire for self-fulfillment" notes D.O.
Thus, we are dealing with an essential, original component of a person's life, and one that cannot exist within the limits of being human. Successful pursuits can only be pursued by going beyond these limits but going beyond the limits of individual existence for the individual - only by joining something larger that will not end its existence with the physical death of the individual." But what is this ."joining"? Yet, AF Losev noted: ."Personality, if any is always thought of always and invariably influential and acting.."
Therefore, "personality is always a discovery". In this case, the expression is not simply a function of personality, but its necessary basic attribute. As we can see, according to AF Losev, personality is first and foremost a form of expression. Expressive being is always a synthesis of two classes, one - the external, the obvious, and the other - the internal, the meaningful, the supposed. The expression is always a synthesis of something internal and something external. According to the philosopher, in the expression of personality is represented by the identity of its external and internal.
Питання самоактуалізації (самоактуалізації) особистості традиційно асоціюються з гуманістичною психологією, в якій термін займає центральне місце. Звернемо увагу на ідею самореалізації у вітчизняній психологічній науці. Аналіз дозволяє відкрити глибокі та змістовні філософські та психологічні основи цього явища. Єдине, про що слід пам’ятати, - це нечасте вживання терміна «самореалізація». «В основі бажання людини до самореалізації» зазначає Д.О.
Таким чином, ми маємо справу з найважливішим, оригінальним компонентом життя людини і таким, який не може існувати в межах буття людини. Успішні заняття можна здійснювати лише шляхом виходу за ці межі, але виходу за межі індивідуального існування для індивіда - лише шляхом приєднання чогось більшого, що не закінчить його існування фізичною смертю особистості. "Але що це?" приєднання "? Але А.Ф. Лосєв зазначав:" Особистість, якщо вона завжди вважається завжди і незмінно впливає і діє
Тому "особистість - це завжди відкриття". У цьому випадку вираз - це не просто функція особистості, а її необхідний основний атрибут. Як ми бачимо, за словами А. Ф. Лосєва, особистість - це перш за все форма самовираження. Виразна істота - це завжди синтез двох класів, один - зовнішній, очевидний, а другий - внутрішній, змістовний, передбачуваний. Вираз - це завжди синтез чогось внутрішнього і чогось зовнішнього. На думку філософа, у вираженні особистості представлена ідентичність її зовнішнього та внутрішнього.
Thus, we are dealing with an essential, original component of a person's life, and one that cannot exist within the limits of being human. Successful pursuits can only be pursued by going beyond these limits but going beyond the limits of individual existence for the individual - only by joining something larger that will not end its existence with the physical death of the individual." But what is this ."joining"? Yet, AF Losev noted: ."Personality, if any is always thought of always and invariably influential and acting.."
Therefore, "personality is always a discovery". In this case, the expression is not simply a function of personality, but its necessary basic attribute. As we can see, according to AF Losev, personality is first and foremost a form of expression. Expressive being is always a synthesis of two classes, one - the external, the obvious, and the other - the internal, the meaningful, the supposed. The expression is always a synthesis of something internal and something external. According to the philosopher, in the expression of personality is represented by the identity of its external and internal.
<<< ПЕРЕКЛАД >>>
Питання самоактуалізації (самоактуалізації) особистості традиційно асоціюються з гуманістичною психологією, в якій термін займає центральне місце. Звернемо увагу на ідею самореалізації у вітчизняній психологічній науці. Аналіз дозволяє відкрити глибокі та змістовні філософські та психологічні основи цього явища. Єдине, про що слід пам’ятати, - це нечасте вживання терміна «самореалізація». «В основі бажання людини до самореалізації» зазначає Д.О.
Таким чином, ми маємо справу з найважливішим, оригінальним компонентом життя людини і таким, який не може існувати в межах буття людини. Успішні заняття можна здійснювати лише шляхом виходу за ці межі, але виходу за межі індивідуального існування для індивіда - лише шляхом приєднання чогось більшого, що не закінчить його існування фізичною смертю особистості. "Але що це?" приєднання "? Але А.Ф. Лосєв зазначав:" Особистість, якщо вона завжди вважається завжди і незмінно впливає і діє
Тому "особистість - це завжди відкриття". У цьому випадку вираз - це не просто функція особистості, а її необхідний основний атрибут. Як ми бачимо, за словами А. Ф. Лосєва, особистість - це перш за все форма самовираження. Виразна істота - це завжди синтез двох класів, один - зовнішній, очевидний, а другий - внутрішній, змістовний, передбачуваний. Вираз - це завжди синтез чогось внутрішнього і чогось зовнішнього. На думку філософа, у вираженні особистості представлена ідентичність її зовнішнього та внутрішнього.
No comments:
Post a Comment