Phobia is a strong feeling of fear. In some case, it becomes a psychologic illness. Mostly it is a result of a bad accident which left in our mind unpleasant impression and memories. When someone sees the subject which reminds him of this accident, he feels himself uncomfortable and desires to escape from that place.
For example, the man who is afraid of darkness explains his scare by childhood memories. He had been locked in a dark room as a punishment. This punishment and feeling himself sorry become a phobia. Children who never been surrounded by love and care of parents usually have low self-esteem. And they afraid of people and crowded places. This called social phobia.
Let me tell you about my phobia. Once as a child, our family went to a lake. It was a sunny, warm day. And the lake attracted us by shining surface. My elder brother suggested me to swim. He was good at swimming so he moved straight to the deep side. I swam badly, but in order to show everyone by braveness, I followed him. Suddenly I felt that my legs become so heavy and I weren`t able to move. I was in a panic and started to shout, asked for help. My muscles were in awful spasms. Finally, I fell unconscious as a result of the great scare. When I opened my eyes I have been lying on the sand and my brother has been provided me with the first aid. This life experience taught me not to do something dangerous, which can be risky for life and be careful. These frightening memories become my phobia. Then I learned that this kind of phobia is called aquaphobia.
In conclusion, I want to say everybody who suffering from phobia not to live with their past. We have to live by now thinking about our future and don`t allow your past control your present. As for me fear like chaining our hand and being an obstacle in achieving goals in our life.
For example, the man who is afraid of darkness explains his scare by childhood memories. He had been locked in a dark room as a punishment. This punishment and feeling himself sorry become a phobia. Children who never been surrounded by love and care of parents usually have low self-esteem. And they afraid of people and crowded places. This called social phobia.
Let me tell you about my phobia. Once as a child, our family went to a lake. It was a sunny, warm day. And the lake attracted us by shining surface. My elder brother suggested me to swim. He was good at swimming so he moved straight to the deep side. I swam badly, but in order to show everyone by braveness, I followed him. Suddenly I felt that my legs become so heavy and I weren`t able to move. I was in a panic and started to shout, asked for help. My muscles were in awful spasms. Finally, I fell unconscious as a result of the great scare. When I opened my eyes I have been lying on the sand and my brother has been provided me with the first aid. This life experience taught me not to do something dangerous, which can be risky for life and be careful. These frightening memories become my phobia. Then I learned that this kind of phobia is called aquaphobia.
In conclusion, I want to say everybody who suffering from phobia not to live with their past. We have to live by now thinking about our future and don`t allow your past control your present. As for me fear like chaining our hand and being an obstacle in achieving goals in our life.
ПЕРЕКЛАД
Фобія - це сильне відчуття страху. В деяких випадках це стає психологічним захворюванням. В основному це результат нещасного випадку, який залишив у нашому розумі неприємні враження та спогади. Коли хтось бачить предмет, який нагадує йому про цю аварію, він відчуває себе незручно і бажає втекти з цього місця.
Наприклад, людина, яка боїться темряви, пояснює його лякає спогадами дитинства. Він був замкнений у темній кімнаті як покарання. Це покарання і почуття себе шкоду стають фобією. Діти, котрі ніколи не були оточені любов'ю та турботою про батьків, зазвичай мають низьку самооцінку. І вони бояться людей і багатолюдних місць. Це викликало соціальну фобію.
Дозвольте мені розповісти вам про мою фобію. Одного разу в дитинстві наша сім'я пішла на озеро. Це був сонячний, теплий день. І озеро привабило нас блискучою поверхнею. Мій старший брат запропонував мені плавати. Він добре плавав, і він рухався прямо на глибоку сторону. Я плавав погано, але, щоб показати кожному мужністю, я йшов за ним. Раптом я відчув, що мої ноги стають настільки важкими, і я не зміг рухатися. Я був у паніці і почав кричати, просив про допомогу. Мої м'язи були в жахливих судорогах. Нарешті, я підпав без свідомості в результаті великого налякування. Коли я відкрив очі, я лежав на піску, а моєму братові було надано мені першу допомогу. Цей життєвий досвід навчив мене не робити щось небезпечне, що може бути ризикованим для життя і бути обережним. Ці страшні спогади стають моєю фобією. Тоді я дізнався, що така фобія називається аквафобією.
На завершення я хочу сказати всім, хто страждає від фобії не жити зі своїм минулим. Ми повинні зараз жити, думаючи про наше майбутнє, і не дозволяти своєму минулому контролювати свій подарунок. Що стосується мене, то бояться, що зв'язати нашу руку та перешкоджати досягненню цілей у нашому житті.
No comments:
Post a Comment