Ukrainian literature - literary writings in the Ukrainian language.
Kievan Church Slavonic texts of the 11th cent. and W Ukrainian texts of the 13th cent. show Ukrainian linguistic features, which predominate in the Galician-Volhynian chronicle of the 13th cent. and in much of the writing of the 14th-16th cent. Ukrainian oral literature attained its high point in the 16th cent. with the Cossack epic songs, the dumy. The first books printed in Ukrainian (16th cent.) were translations of the Gospels. A grammar appeared in 1596 and a dictionary in 1627. Ukrainian cultural life of the 17th cent. centered around the Kievan academy, established in 1633.
Gregory Skovoroda (1722-94) was the outstanding 18th cent. poet and philosopher. A leading early figure in the Ukrainian literary revival was Ivan Kotliarevsky (1769-1838), whose travesty of the Aeneid and operetta Natalka Poltavka are major works of Ukrainian classical literature. Classicism predominates also in the writings of the novelist Gregory Kvitka (1778-1843) and in the plays of Vasil Gogol (d. 1825). Interest in folklore and ethnography is represented in the works of Levko Borovykovsky (1806-89) and Ambros Metlynsky (1814-70), poets of the Kharkiv romantic school.
With the founding in the 1830s of a university in Kiev, the capital became once again the cultural center of Ukraine. The leading scholar of the period was the historian Mikola Kostomarov (1817-85). The poet Taras Shevchenko was the great figure of Ukrainian romanticism, represented also in the dramatic works of Michael Staritsky (1840-1904), Marko Kropivnitsky (1840-1910), and Ivan Tobilevich (1845-1907). Realism in Ukrainian prose found expression in the works of Boris Hrinchenko (1863-1910) and Ivan Nechuy-Levitsky (1838-1918) and in the naturalistic tales of Marko Vovchok (pseud. of Maria Markovich, 1834-1907).
Turn-of-the-century Ukrainian literature is also represented by the outstanding writer Ivan Franko and the poet Lesia Ukrainka . Michael Kotsiubynsky (1864-1913) and Vasil Stefanyk (1871-1936) were masters of impressionist prose. Major early 20th cent. literary figures include the novelist Olha Kobylanska (1868-1942) and the novelist and political writer Vladimir Vinnichenko . Many Ukrainian writers were killed or deported by the Soviet regime during the 1930s, among them the dramatist Mikola Kulish (1892-1934), the humorist Ostap Vyshnia, and the theorist of neoclassicism Mikola Zerov.
One of the leading writers of the proletarian age, Mikola Khvylovy (1893-1933), proposed the reorientation of Ukrainian literature toward the West. Important writers who survived the purges of the 1930s include the master of subjective verse Maxim Rylsky, the neo-romantic poet Mikola Bazhan, the lyric poet Pavlo Tychyna, the dramatist Aleksandr Korneichuk, and the novelists Oles Honchar and Michael Stelmakh. The thaw that occurred after Stalin's death was followed by the reimposition of strict censorship in 1964. A number of writers circulated their work clandestinely, and some was later published in the West. Whether the breakup of the Soviet Union, and Ukrainian independence, will produce a surge in the country's literary life remains to be seen.
Kievan Church Slavonic texts of the 11th cent. and W Ukrainian texts of the 13th cent. show Ukrainian linguistic features, which predominate in the Galician-Volhynian chronicle of the 13th cent. and in much of the writing of the 14th-16th cent. Ukrainian oral literature attained its high point in the 16th cent. with the Cossack epic songs, the dumy. The first books printed in Ukrainian (16th cent.) were translations of the Gospels. A grammar appeared in 1596 and a dictionary in 1627. Ukrainian cultural life of the 17th cent. centered around the Kievan academy, established in 1633.
Gregory Skovoroda (1722-94) was the outstanding 18th cent. poet and philosopher. A leading early figure in the Ukrainian literary revival was Ivan Kotliarevsky (1769-1838), whose travesty of the Aeneid and operetta Natalka Poltavka are major works of Ukrainian classical literature. Classicism predominates also in the writings of the novelist Gregory Kvitka (1778-1843) and in the plays of Vasil Gogol (d. 1825). Interest in folklore and ethnography is represented in the works of Levko Borovykovsky (1806-89) and Ambros Metlynsky (1814-70), poets of the Kharkiv romantic school.
With the founding in the 1830s of a university in Kiev, the capital became once again the cultural center of Ukraine. The leading scholar of the period was the historian Mikola Kostomarov (1817-85). The poet Taras Shevchenko was the great figure of Ukrainian romanticism, represented also in the dramatic works of Michael Staritsky (1840-1904), Marko Kropivnitsky (1840-1910), and Ivan Tobilevich (1845-1907). Realism in Ukrainian prose found expression in the works of Boris Hrinchenko (1863-1910) and Ivan Nechuy-Levitsky (1838-1918) and in the naturalistic tales of Marko Vovchok (pseud. of Maria Markovich, 1834-1907).
Turn-of-the-century Ukrainian literature is also represented by the outstanding writer Ivan Franko and the poet Lesia Ukrainka . Michael Kotsiubynsky (1864-1913) and Vasil Stefanyk (1871-1936) were masters of impressionist prose. Major early 20th cent. literary figures include the novelist Olha Kobylanska (1868-1942) and the novelist and political writer Vladimir Vinnichenko . Many Ukrainian writers were killed or deported by the Soviet regime during the 1930s, among them the dramatist Mikola Kulish (1892-1934), the humorist Ostap Vyshnia, and the theorist of neoclassicism Mikola Zerov.
One of the leading writers of the proletarian age, Mikola Khvylovy (1893-1933), proposed the reorientation of Ukrainian literature toward the West. Important writers who survived the purges of the 1930s include the master of subjective verse Maxim Rylsky, the neo-romantic poet Mikola Bazhan, the lyric poet Pavlo Tychyna, the dramatist Aleksandr Korneichuk, and the novelists Oles Honchar and Michael Stelmakh. The thaw that occurred after Stalin's death was followed by the reimposition of strict censorship in 1964. A number of writers circulated their work clandestinely, and some was later published in the West. Whether the breakup of the Soviet Union, and Ukrainian independence, will produce a surge in the country's literary life remains to be seen.
ПЕРЕКЛАД
Українська література - літературні твори української мови.
Київські церковнослов'янські тексти XII ст. і W українські тексти XIII ст. показати українські лінгвістичні особливості, які переважають у галицько-волинській літописі XIII ст. і в більшій частині написання XIV-XVI ст. Українська українська словесна література досягла своєї високої позиції у XVI столітті. з козацькими епічними піснями, думі. Перші книги, надруковані українською мовою (XVI ст.), Були перекладами Євангелій. Граматика з'явилася в 1596 році і словник у 1627 році. Українське культурне життя XVII ст. орієнтована навколо Київської академії, створена в 1633 році.
Григорій Сковорода (1722-94) був видатним XVIII століттям. поет і філософ. Провідною першою фігурою українського літературного відродження став Іван Котляревський (1769-1838), чарівництво якого - Енеїд та оперета Наталка Полтавка - основні твори української класичної літератури. Класицизм переважає також у творах романіста Григорія Квітки (1778-1843) та у виставах Василя Гоголя (1825). Інтерес до фольклору та етнографії представлений в роботах Левко Боровиковського (1806-89) та Амброса Метлинського (1814-70), поетів Харківської романтичної школи.
З утворенням у 1830-х роках університету у Києві столиця знову стала культурним центром України. Провідним вченим періоду був історик Микола Костомаров (1817-85). Поет Тарас Шевченко був великою фігурою українського романтизму, представлений також у драматичних творах Михайла Старицького (1840-1904), Марко Кропивницького (1840-1910) та Івана Тоблевича (1845-1907). Реалізм в українській прозі знайшов вираз у творах Бориса Грінченка (1863-1910) та Івана Нечуя-Левицького (1838-1918 рр.) Та в натуралістичних казках Марко Вовчок (псевдо Марії Маркович, 1834-1907 рр.).
Українську літературу "ХХ століття" також представляє видатний письменник Іван Франко та поет Лесі Українки. Михайло Коцюбинський (1864-1913) і Василь Стефаник (1871-1936) - майстри імпресіоністської прози. Основні початку 20 ст. До літературних діячів входять романістка Ольга Кобилянська (1868-1942), романіст і політичний письменник Володимир Вінниченко. У 1930-их роках багато хто українські письменники були убиті або депортовані Радянським режимом, серед них драматург Микола Куліш (1892-1934), юморист Остап Вишня, теоретик неокласицизму Микола Зеров.
Один з провідних письменників пролетарського віку Микола Хвильовий (1893-1933) запропонував переорієнтувати українську літературу на Захід. Важливими письменниками, які пережили чистки 1930-х років, належать майстер суб'єктивного вірша Максим Рильський, неоромантичний поет Микола Бажан, ліричний поет Павло Тичина, драматург Олександр Корнійчук та романісти Олесь Гончар та Михайло Стельмах. Після відлиги, що відбулася після смерті Сталіна, в 1964 році відбулася ремітація строгої цензури. Ряд письменників розповсюдили свою роботу під тиском, а частину пізніше було опубліковано на Заході. Невидимо, чи розрив Радянського Союзу та незалежність України призведе до сплеску літературного життя країни.
No comments:
Post a Comment