Твір з англійської:Vinnytsia/Ужгород

Vinnytsia is a city on the Buh river and a region centre since 1932. The total area of the city is 6100 hectars. Its population is 391 700. It is divided into 4 districts. It was first mentioned in historical documents in 1363, as a Lithuanian fortress. The settlement gradually developed from a farming village into a manufacturing and trading centre. It became the region’s capital in 1932. Its chief cultural institutions are the Ukrainian Music and Drama Theatre, a puppet theatre, a philharmonic society, a literary museum dedicated to M. Kotsiubynsky, who was born in Vinnytsia, and a regional studies museum. The M. Pirogov Museum (established in1947) is just outside the city.

The main architectural monuments are the Dominican (1624), Jesuit (1610—1617), and Capuchin (1760) monasteries and the wooden churches of St George (1726) and St Nicholas (1746). Today Vinnytsia is a large industrial and communications centre. Its machine-building and metalworking enterprises produce instruments, radio devices, ball bearings, and tractor parts. The main chemical plants produce superphosphate fertilizers and paint. The large food industry consists of meat-packing, oil and fat processing, canning, and confectionery manufacture. Woodworking and furniture manufacturing make a big contribution to the economy of Ukraine. The city is very green. It has a lot of parks. The city’s educational facilities include 12 technical secondary schools, 3 institutes (pedagogical, polytechnical, and medical), and branches of the Ukrainian Agricultural Academy and the Kyiv Trade and Economics Institute.

Vinnytsia is an important railway junction. There is the railway station, two bus stations and an airport there.

ПЕРЕКЛАД

Вінниця — місто, розташоване на берегах Південного Бугу, і є обласним центром з 1932 р. Місто займає площу в 6100 гектарів. Число жителів складає 391 700. Місто складається з чотирьох районів. Уперше в історичних документах згадується в 1363 р. як Литовська фортеця. Поселення поступово перетворювалося із сільськогосподарського села в промисловий і торговий центр. У 1932 р. місто стало обласним центром.

До основних культурних визначних пам’яток належать український музично-драматичний театр, ляльковий театр, філармонія, літературний музей, присвячений М. Коцюбинському, що народився у Вінниці, і краєзнавчий музей. Музей-садиба М. Пирогова (заснований у 1947 р.) знаходиться відразу за межами міста. До пам’ятників архітектури належать Домініканський (1624 р.), Єзуїтський (1610—1617 р.) і Капу-цинський (1760 р.) монастирі й дерев’яні Георгіївська (1726 р.) і Миколаївська (1746 р.) церкви. Зараз Вінниця — великий промисловий і культурний центр. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей виробляють інструменти, радіодеталі, шари-копідшипники, тракторні запчастини. Хімічні заводи роблять суперфосфатні добрива і фарбу. Харчова промисловість містить м’я-сообробну галузь, виробництво олії і жиру, консервне і кондитерське виробництво. Деревообробна галузь і виробництво меблів роблять відчутний внесок в економіку України.

У місті багато зелені. Тут багато парків. До міських освітніх установ належать 12 технікумів, три вузи (педагогічний, політехнічний і медичний) і філії Української сільськогосподарської академії та Київського торгово-економічного інституту.

 Вінниця — важливий залізничний вузол. Тут є залізничний вокзал, два автовокзали й аеропорт.